Чутливий контент і бан. Як Нік Клегг керує модерацією Facebook та Instagram

Хто ви, містере Клегг?

Ніколас Вільям Пітер Клегг народився в заможній британській родині. Його батько був головою ради United Trust Bank. Дитинство та юність Ніка пройшли в англійських школах Caldicott School та Westminster School. 

У проміжку між навчанням у школі та університетом Клегг встиг попрацювати лижним інструктором в Австрії. Нік вивчав археологію та антропологію в Кембриджі, але досить швидко стало ясно, що його більше цікавить політика. Зокрема він отримав стипендію на річне навчання в Університеті Міннесоти, де писав дисертацію з політичної філософії. Також Клегг пройшов стажування в координаційному підрозділі G24, який допомагав країнам колишнього радянського союзу.

Потім була магістратура у Європейському Коледжі в Бельгії. У 1992–1993 роках він працював у компанії GJW Government Relations, яка просувала інтереси Лівії. Тобто був професійним лобістом. 

Надовго у GJW Government Relations Нік не затримався. 1994 року перейшов до Європейської комісії. Далі була посада радника з питань політики ЄС та спічрайтера у кабінеті віцепрезидента й комісара з торгівлі Леона Бріттана. Пік європейської кар’єри Клегга припав на 1999–2004 рік, коли він став депутатом Європарламенту. 

Після відходу з Європарламенту Клегг знову долучився до компанії, що займалася політичним лобіюванням. Цього разу став партнером GPlus. Серед її клієнтів — The Hertz Corporation та British Gas. Правда, затримався ненадовго. Уже 2005-го він увійшов до британського парламенту від ліберальних демократів, а через два роки очолив партію. 

Розповідати про всі нюанси його політичної кар’єри без розуміння британського контексту — не найкраща ідея. Тому згадаємо ще дві важливі події та перейдемо до Facebook. 2010-го консерватори не отримали більшість для формування уряду. Тому вони пішли на переговори з ліберальними демократами.

Так Клегг став заступником прем’єр-міністра Девіда Кемерона. Це була найвища сходинка його політичної кар’єри. На жаль для Клегга, рішення про коаліцію з консерваторами та певні поступки їхній політиці не сподобалися виборцям.

2015 року ліберальні демократи провалили вибори — кількість місць у парламенті скоротилася з 57 до восьми. Як влучно пишуть у матеріалі The Times, вона зменшилася до розміру команди з водного поло. Після цього фейлу Клегг залишив посаду лідера партії. 

Уже через два роки Нік програв своє місце на загальних виборах. Далі він написав книгу про те, як зупинити Брекзит, вів радіошоу Call Clegg і подкаст Anger Management with Nick Clegg, а ще робив гучні публічні заяви. Зокрема, закликав до «м’якого» Брекзиту. 

З політики в топменеджмент

Час для нових кроків

Клегг приєднався до Facebook 2018 року. На той час ситуація у компанії була не найкращою. Весною того року виявилося, що британська компанія Cambridge Analytica зібрала персональні дані користувачів Facebook. Їх використовували у передвиборчій кампанії Трампа. Марк Цукерберг та вже колишня СОО Шеріл Сендберг опинилися під жорсткою критикою медіа та громадськості. 

На фоні цього скандалу, можливо, й прогнозуючи наступний, компанію вирішив залишити віцепрезидент із комунікацій Елліот Шрейдж. Саме на його місце у жовтні 2018 року прийшов Клегг. Є як мінімум дві причини такого розвитку подій. 

По-перше, Цукерберг та Сендберг вирішили, що ідеальною заміною Шрейджу стане досвідчений політик з Європи. По-друге, на вибір кандидатури вплинув колишній британський ліберальний демократ Ричард Аллан. Він приєднався до Facebook ще 2009 року як директор з європейської політики. Саме Аллан у розмовах із Сендберг і Цукербергом підкреслював придатність Клегга для нової ролі. Паралельно він переконував Клегга погодитися на роботу в Facebook.

Закінчилось усе особистою зустріччю Ніка з Цукербергом та його дружиною Прісциллою Чан. На ній Клегг прямо сказав: «Ваша основна проблема в тому, що люди вважають вас надто впливовими, а вам однаково». Урешті-решт усе закінчилося найманням Клегга. 

Аллан каже, що Нік привносить до Facebook голос стороннього спостерігача. Він скептично налаштований до технологій, що доволі типово для європейських політиків. 

На чолі комунікацій 

У зону відповідальності Клегга потрапили фейкові новини, анонімна політична реклама та продаж особистих даних користувачів. Усе це — ті речі, за які Facebook (а тепер Meta) жорстко критикують. Перші його коментарі у медіа починають фігурувати 2019 року. Зокрема Клегг визнав, що у минулому Facebook недостатньо робила щодо конфіденційності даних користувачів.

Також саме він намагався урезонити співзасновника Facebook Кріса Г’юза та кандидаток у президенти США Елізабет Воррен і Камалу Гарріс, які закликали розділити Facebook. Тоді він зазначив, що покарання за успіх навряд чи можна назвати американською традицією. Також він заявив, що не вважає компанію монополістом.

2021 року видання The Guardian хотіло взяти інтерв’ю у Ніка для свого тексту. Піар-команда Facebook відмовила, але натомість надіслала набір пунктів про те, як Нік бачить свою роль і чого вдалося досягти в компанії. Розгляньмо приклади, які навела The Guardian.

Нагляд за контентом

Перший — створення Незалежної наглядової ради за модерацією контенту Facebook та Instagram. Її офіційно запустили 2020-го. До Ради увійшли журналісти, правозахисники та незалежні експерти. Спочатку у Facebook наголошували, що в ній буде 40 людей, але представили лише 20. Наразі їх залишилося стільки ж. Серед членів:

• колишній головний редактор The Guardian Алан Расбріджер;
• лавреатка Нобелівської премії миру Тавакуль Карман;
• експрем’єр-міністерка Данії Хелле Торнінг-Шмітт.

Головне завдання Ради — вирішувати суперечки щодо модерації контенту. Оскільки це незалежний орган, то Facebook не завжди згоден з її рішеннями. Проте компанія обіцяла виконувати їх, якщо вони не порушують закон.

Тепер поглянемо, як це працює на практиці. Скажімо ваш пост зі словом «русня» видаляють модератори та блокують акаунт. Ви з таким рішенням не згодні, тому відправляєте його на оскарження до Ради. Далі починається «магія Meta». Насправді ні. Замість неї вас чекає бюрократична процедура з вибору кейсів. 

Як пояснюють на сайті Ради, вона отримує сотні оскаржень на тиждень. З них розглядають лише кілька на місяць. Тепер вам має пощастити — Рада повинна обрати саме ваш кейс, а потім скасувати рішення. Це може зайняти до трьох місяців.

Далі рішення з поясненнями розмістять на сайті та направлять до Facebook та Instagram. Останні зобов’язані його виконати. Крім того, Рада може давати рекомендації щодо модерації. Facebook та Instagram зобов’язані публічно відповісти на них. Поки на сайті доступні 26 рішень Ради. Також повідомляється про понад 100 рекомендацій за 2021 рік.

На офіційному сайті сказано, що 16 із 22 рішень Ради виносяться проти Facebook та Instagram. З одного боку показник свідчить про незалежність цього органу, а з іншого — змушує задуматися про нездатність впоратися з потоком скарг. 

Є й інша проблема, яку досить чітко вказали The New York Times у тексті 2021 року: «Багато хто, включно з деякими співробітниками компанії, піддали сумніву зусилля Facebook зі створення глобального арбітра з висловлювань. Зокрема стверджуючи, що йому не вистачає легітимності, оскільки Рада фінансується Facebook і складається з дібраних вручну представників».

У тому ж матеріалі повідомляється, що саме Клегг добирав членів Ради. Також він заявив, що без правил, встановлених урядами, у Facebook залишається мало гарних варіантів, крім створення подібної установи.

Американські вибори 2020-го

Інший пункт, який виділили піарники Meta, — дії Клегга під час американських виборів. Як розповідають у компанії, він «керував заходами у відповідь і громадськими комунікаціями в масштабах компанії щодо забезпечення чесності виборів». Також Клегг вирішив призупинити запуск нової політичної реклами протягом тижня перед виборами. 

Справжнім викликом стало блокування акаунту 45-го президента та кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа. Коротко нагадаю, що 6 січня 2021 року члени Сенату та Палати представників зібралися в Капітолії. Вони мали затвердити перемогу Джо Байдена на виборах. Але все пішло не за планом. Водночас у Вашингтоні відбувся мітинг прихильників Трампа. Він був там, заявив, що не визнає поразку, та закликав до штурму Капітолія, який дійсно стався того ж дня. 

Трамп у своїх соцмережах фактично підтримав дії власних прихильників. Після цього Facebook та Instagram заблокували його сторінки за порушення правил. Нік Клегг зіграв чи не головну роль у цьому рішенні. 

Згідно з Fortune, 6 січня Марк Цукерберг зібрав для обговорення цього питання трьох топменеджерів — Шеріл Сендберг, віцепрезидента з політики в США Джоела Каплана та Ніка Клегга.

Квартет вирішив призупинити роботу акаунту Трампа на 24 години. Пізніше ввечері та вночі вони ще кілька разів обговорювали подальші кроки. Клегг запропонував чіткий план — Facebook мав безстроково заборонити Трампу доступ до своїх платформ. Нік вважав, що подібний крок виправданий ризиком підтримки/пропагування Трампом насильства. Цукерберг погодився з цією позицією. Далі Клегг підготував ключові тези, які Марк використав у своєму пості з поясненням цього рішення.

Виглядало так, ніби Facebook ухвалив жорстке рішення в межах боротьби з дезінформацією. Проте його переглянули. Клегг сам наполіг, щоб Facebook передав рішення щодо Трампа в Наглядову раду. Остання ж дійшла висновку, що компанія мала рацію. Проте безстрокова заборона — непропорційне рішення. Зрештою компанія змінила її на дворічний бан. 

Рада також рекомендувала Facebook розслідувати, яку роль відіграли її платформи у подіях 6 січня. Це прохання компанія не виконала. У Meta повідомили Fortune, що зрештою відповідальність лежить на тих, хто порушив закон, і лідерах, які їх підбурювали. 

Що нам показує цей кейс? Прихильники Трампа скажуть про невмотивовану жорсткість рішення, а противники — про м’якість. Зате вся ситуація показує, як бачить роботу з модерацією Клегг. Компанії не потрібно брати на себе усю відповідальність. Її краще перекласти на сторонній незалежний орган, який ухвалить фінальне рішення. Такий собі Верховний суд для платформ Meta.

Занадто впливовий

Нік Клегг — цікавий приклад політика, що змінив роботу в парламенті Великої Британії на службу Meta та Марку Цукербергу. Як розповідають колишні співробітники Meta, що недавно покинули компанію, Марк прагне дистанціюватися від гострих соціальних і політичних питань.

Цукерберг хоче, щоб його бачили як новатора та технолога. Тим часом Клегг несе відповідальність за цілу низку суперечливих питань — від російського вторгнення в Україну до різного шкідливого контенту.

У лютому Цукерберг підвищив його до президента з глобальної політики. Тоді CEO Facebook пояснив, що йому потрібен хтось нарівні з ним і Сендберг, хто міг би очолити та представляти Meta з усіх питань політики компанії на глобальному рівні. Після відходу Сендберг у компанії залишилося лише дві настільки впливові людини — Клегг та сам Цукерберг. 

Завдання Ніка — провести Facebook через регуляторні та репутаційні проблеми з найменшою шкодою, паралельно захищаючи від них самого Цукерберга. Як колишній політик, він має прекрасно розуміти, як діють регулятори та бачать інтернет-платформи його колишні колеги. 

Що з цим усім збирається робити Клегг — дуже гарне питання. Вище ми вже бачили варіант відповіді на нього. Нік вважає, що Meta дарма дозволила підштовхнути себе до ролі держави, яка визначає правила щодо висловлювань, чесних виборів та конфіденційності даних. Він переконаний, що компанія не має ухвалювати такі рішення. Схоже, саме тому він намагається делегувати цю відповідальність Наглядовій раді.

Оцінка ефективності його дій залежить від ракурсу. Для самої Meta політика Клегга може обернутися зниженням кількості скандалів та тиску регуляторів. Водночас CEO некомерційної організації Common Sense Джим Штаєр вважає підходи Клегга шкідливими. Він каже, що Нік дотримується схеми дій Meta, яку всі спостерігають протягом багатьох років: заперечувати, відмазуватись і відволікати щоразу, коли компанія потрапляє у центр уваги. На думку Штаєра, є небезпека, що розчаровані законодавці знов почнуть нав’язувати компанії зміни замість діалогу з Клеггом.

Не проста ситуація і щодо України. Meta та Клегг навряд підуть на радикальні зміни правил модерації, щоб дозволити українцям розповідати правду про війну. 

Насправді така спроба вже була. 11 березня у постах Facebook та Instagram дозволили жителям ряду країн закликати до насилля щодо військових рф, а також бажати смерті президентам росії та білорусі. Водночас їм заборонили висловлювати ненависть проти російського народу. Проте 14 березня в компанії знову заборонили заклики до вбивств голови держави. Це не завадило тверському суду москви визнати Meta екстремістською організацією. Також у рф заборонили Facebook та Instagram. 

НУ і щодо блокувань сторінок українських користувачів. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пише, що Meta виділила для України окрему команду, щоб швидко реагувати на запити користувачів. За останні місяці вона допомогла розблокувати десятки сторінок публічних людей. 

Наразі Ніку Клеггу відправили листа з проханням підвищити якість модерування в Україні. Хотілося б вірити у Мінцифри, проте поки можливість радикальних змін виглядає малоймовірною. А ви як вважаєте?

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter