Бізнес, дрони та єдина ціль. Як минув тиждень на креативному фронті — War Against War
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Уже десятий місяць інформаційні війська War Against War створюють відеоролики про війну для української та світової аудиторії. Команда співзасновника КАМА Сергія Вовка та шоуранерки 1+1 Production Ірини Никончук невтомно бореться з путінською пропагандою, документує злочини росії та зміцнює віру в перемогу України. У нашому інтерв’ю — більше про роботу WAW.
У рубриці «Дайджест війни проти війни» War Against War ділиться кількома найуспішнішими відео за тиждень. Креатори пояснюють, чому обрали саме ці меседжі, розповідають про результати та розкривають «пасхалки» і фішки продакшену.
Цього тижня говоримо про багатовікову боротьбу росії та України і чому сісти за стіл перемовин зараз — це шлях до ще більшої війни. Досліджуємо таємні військові відносини між іраном та росією. Показуємо, у якому відчаї зараз росіяни та наскільки сильними є українці, які борються за свободу, попри все.
Підсумки тижня
Є ще такий «класний» наратив на міжнародній арені, що Україні пора сісти за стіл перемовин і домовитися. Вони продовжують це говорити, тягнуть цю тупу козу до нашої хвіртки. Тому вже вкотре ми розвінчуємо цей наратив простим відео, яке показує, що Україна, крім того, що бореться за свою свободу, насправді бореться за мир у всьому світі. І деякі російські ракети, які падають на кордонах деяких європейських країн усе частіше й частіше, мабуть, мають уже змусити Європу задуматися, що насправді відбувається і яка війна йде. Немає про що домовлятися з терористами. Це одне з якірних відео минулого тижня.
Другим було розвінчування іншого наративу, за який росіяни чіпляються, як зомбі до мозку американця. Історія яка: ми — не їхня частина. Ми — окрема незалежна країна. Оця історія, до якої вони звертаються, зовсім не працює. Увесь світ знає, хто історично був раніше: у кого були болота, а в кого — круті монастирі. Нашим відео ми хочемо поставити крапку в цьому наративі. Пішли всі до дупи.
Також привертали увагу всього світу до того, що бомбардування у нас все ж триває. Одні терористи залучили інших терористів. Пояснили, хто такий іран — партнер по злочину — щоб усі розуміли, звідки літають ці дурнуваті безпілотники, якими було б краще кебаби доставляти в Uber-сервісі, якби він у них був.
Також, згідно з нашою агендою, на цьому тижні не забували підтримувати дух українців. Зробили відео про економічний фронт. Воно засноване на реальній сімейній історії одного маленького, але дуже потужного підприємства. Це показує, як ми на своїх фронтах боремося. Кожен, як може, але українці не здаються.
Я даю цей коментар у День Збройних сил України. Тепер у нас кожен день — День ЗСУ і День Захисника. Якби не вони, не було б кому читати ці матеріали, не було б такої комунікації.
Учора у нас був День волонтера. Користуючись можливістю, хочу привітати всіх-всіх волонтерів з різних фронтів: кого особисто знаю, кого бачу в інтернеті. Це круто — ми дійсно непереможні.
Ще хочу передати великий привіт нашій великій команді. Бо ми фігачимо дев’ять місяців. З другого дня війни не втрачаємо ні темпу, ні мотивації. Дуже дякую, хлопці й дівчата, що тримаєтеся. Так, ми не в окопах Бахмута, нам гріх жалітися. Однак я розумію по собі, що таке вигорання: емоційне, творче. І наші хлопці й дівчата тримають фронт. Далі — більше, бо ми не здаємося. Перемовин з терористами не ведемо й усьому іншому дурному світові пояснимо, у чому сила. Сила в тому, що все буде Україна.
У нас із вами одна ціль
Україну змушують сісти за стіл перемовин прямо зараз, щоб у Європу знову повернулися спокій і стабільність. Ми проаналізували ситуацію. І пояснили, чому перемир’я зараз — це шлях до нової, ще більшої, війни. Якщо хочете зрозуміти, як так сталося, що мир на умовах росіі, — це війна, прошу дивитися наш матеріал.
Зруйнований бізнес. Херсон
Цей ролик ми присвячуємо родинному бізнесу, який повністю зруйновано від агресії рф. Героїня ролика — моя подруга та однокласниця. Я особисто знаю цю родину з першого класу. На власні очі бачила, як багато ці люди працювали, як вони ставилися до виробництва та своїх людей. Ну і якщо чесно, я виросла на їхніх помідорчиках та огірках.
Мені важливо розказати цю історію, бо навіть зруйновані будівлі не зламали цих людей. Вони зараз проходять етап відбудови. Важливо ділитися такими історіями, бо стійкість наших людей просто вражає.
Іранські дрони
Цей ролик був написаний у ті дні, коли всі ми здригалися від кожного курʼєра Glovo на мопеді. Коли наша лють поширилась із двох сусідів на досить дальню країну, коли такий дратівливий звук приносив загрозу нашим містам.
Цей ролик не лише про таємні військові відносини між іраном та росією. Він ще й показує, у якому відчаї росіяни. Розповідає про їхнє лицемірне ставлення до законів та документів, які вони самі ж підписували.
Дуже рекомендую глянути ролик тим, хто відчуває, що його лють до росіян горить із меншою силою, ніж повинна була б.
Україна — не частина росії
На жаль, іноземці не так уже й багато знають про Україну. Тому попереду в нас довгий шлях, щоби познайомити світ із нами, нашою історією, нашими цінностями й культурою. Мало хто заглиблюється в проблеми країни, про яку нічого не знає, і ми не можемо їх у цьому звинувачувати. Історія боротьби українців із російськими загарбниками почалася не 24 лютого, не вісім років тому. Це боротьба, яка триває вже дуже-дуже давно.
Ми й самі про це не замислювалися, поки не почали досліджувати це питання, і не розібралися, як давно вже росіяни хочуть нас знищити, присвоїти собі українські надбання, вкрасти навіть наш борщ, наших художників, наші пісні.
У відео розповідаємо історію нашої боротьби протягом століть. Розкажіть більше про Україну своїм іноземним друзям. Покличте їх у гості після перемоги, покажіть їм наші відео. Світ має познайомитися з нами, дізнатися, що Україна — вільна, демократична, гарна й щедра країна, яка не є частиною росії. Ми — інші. Ми не руйнуємо, а плекаємо і створюємо. Ми не загарбники, ми поважаємо чужі території, мови, традиції. Ми не вбивці, ми захищаємо своє життя і свою землю.