Від китайського крила до серійного виробництва. Як український стартап Skyassist створив розвідувальний БпЛА Sirko

Як створили компанію

Історія стартапу почалася в березні 2022 року. Тоді познайомились майбутні співзасновники науково-виробничої компанії (НВК) Skyassist Ігор Криничко та Ігор Фіняк. З перших днів вони займалися волонтерством — організовували допомогу цивільним та військовим. 

Саме завдяки спілкуванню з військовими вони оцінили правдивість тези: «Cучасна війна є війною дронів та артилерії». Так, найбільшою проблемою була відсутність дешевих та масових безпілотних літальних апаратів. Усе, чим могли допомогти волонтери, — покупкою цивільних дронів на кшталт Mavic від китайської компанії DJI. 

«На перші часи такі поставки хоч якось допомогли нашим воїнам. Проте з часом у волонтерів виникли складнощі в зв’язку з обмеженими фінансовими можливостями та збільшенням попиту на ринку. Плюс ворог також почав закуповувати ці дрони в дуже великій кількості на урядовому рівні. Розв’язанням проблеми могла стати побудова вітчизняного виробництва», — розповідає Криничко.

Партнери взялися за це завдання. Важливо, що Ігор Криничко навчався в Харківському Авіаційному Інституті та не втратив зв’язку з інженерною авіаційною спільнотою. Це дозволило сформувати серце підприємства — конструкторське бюро (КБ) Skyassist. До нього увійшли науковці та практики з Харкова, Києва та Львова. Далі до команди приєдналися технологи, юристи, фінансисти, маркетологи тощо. Наразі в компанії працює близько 40 людей.

Як створювали дрон 

«Спочатку визначили найбільш термінові потреби фронту. Вирішили, що аеророзвідка — саме те, що допоможе зберегти життя наших воїнів та має знайти ворога, де б він не ховався. Виходячи з цього, і сформували технічне завдання. Ми мали розробити непомітний (радіопрозорий) БпЛА мінімального розміру, зручний у користуванні. Він повинен вести аеророзвідку та корегувати вогонь на глибині до 25-30 км. При цьому вартість виробу мала бути найнижча у своєму класі», — пояснює Криничко.

Також БпЛА повинен бути придатний для «тихої розвідки». Як пояснює Криничко, в такому режимі апарат летить над позиціями ворога в повному радіомовчанні, без жодних випромінювань. У ході місії проводиться відеозапис всього, що «побачить» розвідник.

На цьому етапі в справу не були залучені Генштаб чи Міністерство оборони України. Просто виконували нагайні запити військових.

«В першій версії створили прототип на основі китайського крила та вручну зробленого фюзеляжу. Його випробування підтвердили правильність обраного форм-фактору Форм-фактор Стандарт, що задає габаритні розміри технічного виробу, а також описує додаткові сукупності його технічних параметрів. та ідеології компоновки. Безумовно, прототип був за характеристиками далекий від того, що має серійний зразок. Проте він виконував своє завдання», — пояснює Криничко. 

За першою версією пішла друга. В процесі розрахунків усунули всі аеродинамічні недоліки та обрали матеріал, з якого виготовлятимуть апарат. Далі створили 3D-модель.

З її допомогою у спеціальному софті перевірили, як дрон поводитиме себе в різних умовах на кшталт вітру. Знову покращували дрон та створили фінальну 3D-модель.

Окремо варто розповісти про внутрішнє компонування. Головний аспект у цьому — компактне розміщення всіх систем літака без порушення центровки Центровка Характеристика апарату, пов'язана з його балансуванням, стійкістю і керованістю. . Це забезпечує сталий політ в автоматичному режимі.

«На мій погляд, фахівцями КБ розроблена майже ідеальна схема літака. Вдалося оптимально розробити відсіки для бортового обладнання та логіку розташування всіх систем. Таким чином змогли в малому форм-факторі розмістити всі необхідні прибори для виконання аеророзвідки. Ми обрали шлях вузької спеціалізації виробу. На відміну від універсальних платформ, це дозволяє досягти найвищої якості виконання завдання», — пояснює Криничко.

Що відомо про серійну версію

У виробництво пішла третя версія БпЛА , яка й називається Sirko. Вона отримала наступні характеристики:

• Розмах крила — 0,9 м.
• Вага — 1,5 кг.
• Робоча висота — 200-300 м.
• Тривалість польоту — 50-70 хв.
• Довжина маршруту — до 100 км.
• Відеозв’язок з оператором — до 30 км.
• Температурний режим — від -20 грд С до +45 грд С.

«Sirko може підніматися на висоту до 1000-1200 метрів. Але ми обрали робочою — 200-300 метрів. Це можливо завдяки мінімальному розміру БпЛА. Робота на такій висоті дозволяє використовувати легшу оптику зі збереженням якості. Крім того, завдяки їй з’явилась можливість працювати під час сильної хмарності. Апарат летить під хмарами, зберігаючи непомітність», — пояснює Криничко.

Серед інших переваг дрону:

• Малошумність — завдяки електродвигуну дрон майже не чутно на робочій висоті.
• Радіонепомітність — дрон на 90% зроблений з полімерних радіопрозорих матеріалів. Це разом з малим розміром ускладнює його виявлення через радіолокацію
• Відеолінк на 25 км — БпЛА передає на наземну станцію потоковий закодований цифровий сигнал телеметрії та аналоговий закодований з камери. Відео йде на будь-який пристрій або одночасно на два (ноутбук, планшет, смартфон). 
• Режим мовчання — здатний проводити розвідку без будь-яких випромінювань. Оператор просто задає маршрут. Далі здійснюється розвідка із записом відеопотоку з поточними координатами на бортовий пристрій.
• Інерційна система керування — в випадку втрати з’єднання з базою, він повернеться на раніше визначену точку приземлення. Також дрон може продовжити йти далі точками та виконувати місію. 
• Зручна упаковка — дрон з «аксесуарами» складається в спеціальну сумку-рюкзак вагою до 3 кг та розміром 1,0 х 0,6 м. Це дозволяє дуже швидко його розкласти. Наприклад, у інших дронів розгортання триває 20-30 хвилин, а у Sirko — 3-4 хвилини. Дрон запускається з рук, тому не завжди потрібна так звана катапульта. 
• Віддалена наземна антена — її можна розташувати на відстані до 120 метрів від оператора. Це зроблено задля безпеки військових. Якщо РЕБ Радіоелектронна боротьба Метою РЕБ є дезорганізація керування силами (військами), зниження дієвості ведення радіоелектронної розвідки й використання зброї і бойової техніки противника, а також забезпечення стійкості роботи систем і засобів керування власними військами і зброєю. знайдуть джерело сигналу, то ворог завдасть удару по активній антені, а не по позиції військового. 

• Покращена відеопередача у сутінках — у Sirko немає тепловізора. В компанії пояснюють, що він не потрібний. Якщо летиш над лісопосадкою, то через тепловізор нічого не видно. Та й російські військові знають, як з ним боротися, — наприклад, можуть відкрити парасольку Парасолька блокує тепловий потік від тіла, але при цьому сама не нагрівається і тепло не перевипромінює. , і їх більше не буде видно. Тому для дрону розробили спеціальний софт зі світлочутливою камерою. Разом з нею оптичне обладнання дозволяє отримати достатньо якісне зображення навіть у сутінках чи тумані. 

Чому важливий серійний випуск

Цього року Міноборони виділяє на закупівлю дронів (повітряних, наземних, надводних, підводних) 20 млрд грн. Мова не лише про розвідувальні, але й про ударні дрони (включно з камікадзе). На перший погляд, в Україні вистачає розробок розвідувальних безпілотників — «Лелека-100», «SHARK» тощо. Проте в проєктів є труднощі з серійним виробництвом — насамперед у кількості. 

Як пояснює Віктор Локотков, виробники можуть випускати три-чотири дрони на місяць, інколи до 20-30. При потребах на порядок більших. Причина — у виробничих технологіях, які найчастіше використовують розробники: ручна праця та відсутність автоматизації обмежує можливості серійного виробництва. Саме тому Skyassist і використовують технології штампування полімерів та конвеєрної збірки. 

Наразі планують вийти спочатку на 200-400 дронів на місяць, а потім наростити до 1000. Це має покрити значну частину запитів військових. 

Навчання операторів

Локотков пояснив, що значна частина наших військових недостатньо підготовлена до керування дронами літакового типу. Через те й високий показник їх втрати. 

Щоб цьому запобігти, Skyassist розробила власну навчальну програму з керування БпЛА з урахуванням реалій воєнного часу. Теоретична частина проходитиме онлайн. Це дозволить пілотам отримати необхідну частину знань без відриву від виконання своїх обов’язків. Потім військові пройдуть тест, щоб отримати допуск до офлайн-практики. Ця частина навчання пройде на полігоні та триватиме 3-4 дні.

Навчання безоплатне, але без нього не видаватимуть дрони. Також планують готувати мережу інструкторів.

Охочі отримають спеціальні матеріали, а потім складуть екзамен на диплом інструктора. Після цього можуть навчати інших військових. 

Скільки коштує Sirko та розмір інвестицій

Сам дрон коштує $3000, а в комплекті з наземною станцією — $4000. В проєкт вкладали як свої гроші, та і друзів з США, Естонії, України тощо. Загальна сума інвестицій — близько 5 млн грн.

Зараз в Skyassist зосереджені на закінченні документування випробувань, відповідно до вимог Міністерства оборони України. Компанія розглядає можливості залучення інвестицій для масштабування виробництва. Найбільше додаткове фінансування потрібне для імпорту електронних комплектуючих.

Щоб виконати план в 400 дронів, необхідно щонайменше $400 000. Частину підприємство профінансує самостійно. Проте залучення приблизно $200 000 значно прискорить виробництво коштом гуртової закупівлі комплектуючих. 

«Треба враховувати, що поставка кожної партії займає місяць-півтора. Тобто імпорт навіть половини від необхідного збільшує час виробництва в два рази — до трьох місяців. Одночасна закупівля комплектуючих розв’яже питання прискорення виробництва необхідної кількості БпЛА для ЗСУ», — розповідає Криничко. 

Звичайно, компанія відкрита для фінансового партнерства. Проте також пропонує й альтернативні шляхи підтримати її. Це можна буде зробити через спеціальну платформу. Працюватиме все так:

• військові роблять замовлення на дрони;
• небайдужі скидаються на їхнє виробництво донатами;
• компанія віддає виготовлені дрони військовим та звітує про це.

Локотков каже, що зараз Skyassist отримала звернень від військових приблизно на 70 БпЛА Sirko. Skyassist не збирається залучати лише українців до пожертв. Компанія також фокусується на тому, щоб запустити кампанію на західну аудиторію. З її допомогою прагнуть переконати донатити жителів цих країн.

Що буде далі

Наразі в розробці знаходяться ще чотири продукти:

• апарат для невидимого зв’язку Potai;
• мікро БпЛА для спецзавдань Bdzhola;
• перехоплювач БпЛА Faino;
• ударний дрон.

В компанії поки не готові розкривати деталі про них. А от щодо планів на більш далеке майбутнє, то їх Локотков коментує так:

«Україна показала, що всі наші закордонні колеги неправильно розраховують потреби військових у БпЛА . В будь-якої армії світу немає тієї кількості розвідувальних дронів, яка реально потрібна. В них має бути на озброєнні розвідувальний БпЛА, а не Mavic чи щось подібне. І не коптер, а крило, щоб апарат летів на більшу дистанцію. Тому українські дрони, включаючи нас, можуть бути на озброєнні NATO». 

За його словами, з дронами така ж історія, як зі снарядами. Тобто, потрібно сотні тисяч або й мільйони на озброєнні. При цьому кожен військовий повинен вміти ними управляти. 

«Україна має все для того, щоб бути провідною країною з виробництва наукоємних виробів. Війна активізувала наш науковий та виробничий потенціал. А життя вкотре довело майже безмежні таланти нашого народу. Зараз вони працюють на перемогу над ворогом», — підсумовує Криничко

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter