Альтернатива Twitter без Маска. Як працює децентралізована соцмережа Mastodon

Прекрасний, новий (не)Twitter

Mastodon з’явилася 2016 року. Ця платформа є частиною Fediverse. Остання своєю чергою є мережею децентралізованих сервісів із відкритим кодом на різних серверах. Створив Mastodon німецький розробник Євген Рочко.

Наразі у Mastodon немає власника. Вона не збирає дані користувачів та не пропонує реклами. Насправді не правильно навіть говорити, що Mastodon — це соцмережа. Адже на сайті проєкту вказано, що це «тисячі незалежних соціальних мереж Mastodon Instances». Кожна з них має власний сервер, спільноту, правила, адміністраторів і модерацію.

Станом на квітень 2022 року аудиторія Mastodon сягнула близько 4,5 млн. За даними самої соцмережі, її активна аудиторія складає 655 000 активних користувачів.

Перше враження

У перші хвилини на Mastodon здалося, що я потрапила на якусь старшу версію сайту Twitter. Єдине — усі розділи відображені дзеркально. Якщо у Twitter вони справа, то в Mastodon усе те саме, але зліва.

Від початку зазначу, вагомий мінус (особисто для мене) — на iPhone застосунок завантажується, але далі нічого не відбувається. Я не змогла там ні зареєструватися, ні увійти в акаунт після реєстрації у вебверсії. Вона, до слова, працює справно.

Як уже зазначала раніше, соцмережа має декілька серверів. Ви реєструєтеся на одному, а підписатися можете на користувачів із будь-яких інших. Наприклад, я зайшла на київський сервер.

Пізніше перейшла в «Глобальний пошук», де знайшла англомовних користувачів, сторінку Європейської комісії тощо. Єдина особливість підписки на когось з іншого серверу — потрібно буде ввести посилання на вашу сторінку. А далі — читайте собі дописи кого завгодно. Людей зі свого сервера можете зафоловити, натиснувши кнопку «Підписатися».

Весь контент розділений на три стрічки:

• Головна — тут ви знайдете всі публікації користувачів, на яких підписані.
• Локальна — дописи користувачів вашого сервера, на яких можете бути не підписані.
• Глобальна — тут можна знайти будь-кого з різних серверів.

Про дописи. На Mastodon діє обмеження 500 символів — замість 280, як у Twitter. Тобто не потрібно створювати «треди», якщо хочете виговоритися. Ну і відверто, 500 символів — це десь середня довжина новини в медіа. От для прикладу невеличка новина Vector: у ній 454 символи. Вона б помістилася в допис на Mastodon навіть із заголовком.

Тому, якщо ви любите робити лаконічні дописи з поясненнями, то Mastodon може вам припасти до душі.

Ще одна цікавинка — у Twitter ми пишемо твіти, а от у Mastodon «дмух» або в оригіналі «toots». Маскотом самої соцмережі є мамонт, який начебто, як і слон, видає той самий «дмух».

Ретвіт в Mastodon перетворюється на boost. Тому якщо не шукати україномовний відповідник, коли ділитеся публікацією іншого користувача, ви її бустите. Ну начебто логічно.

Конфіденційність усім

Інша відмінність Mastodon від Twitter — налаштування конфіденційності та функція попередження про вміст. По-перше, ви маєте одразу чотири варіанти відображення поста:

• публічно;
• прихований;
• тільки для підписників;
• лише згадані люди.

А от попередити про «чутливий контент» можна кнопкою CW. Вона теж одразу відображається під полем для створення допису. За нечисленними правилами платформи, ви маєте приховати порно або зображення крові.

Але фактично — натиснути на CW можна в будь-коли. Після включення CW з’являється додаткове поле, де треба вказати «тригер публікації». Наприклад, розлади харчової поведінки, депресія, сексуальне насильство тощо. А є люди, які можуть приховати навіть політичні дискусії. Власне, теж достатньо «чутливий контент».

Швидка популярність

Я далеко не найуспішніший блогер Mastodon (як і інших соцмереж, до слова), але тестування соцмережі й активний постинг допомогли вивести кілька правил популярності. А потім я навіть потрапила до місцевого «топу найактивніших користувачів».

Тому, може, і вам ці правила стануть у пригоді.

1. Починайте працювати над залученістю аудиторії до профілю із самого початку. До новеньких підвищена увага з боку тих, хто вже якийсь час користується соцмережею. Тому активність та контент — ключі до успіху (як і всюди).
2. Заповніть профіль. Від самого початку на сторінці має бути світлина, опис та декілька (навіть не надто змістовних) дописів. Користувача без фото й із незаповненим профілем можуть сприйняти, як бота, та почати блокувати.
3. Взаємодійте з іншими. Ви можете не знати своїх підписників, як і вони вас. Усе, як і в Twitter, — хтось завдяки цій соцмережі познайомився, інші й досі не знають, хто стоїть за всіма цими смішними твітами. Це не заважає їм лайкати, коментувати та репостити одне одного.
4. Підписуйтеся на цікаві акаунти (можна й не дуже цікаві). Це не гарантує вам взаємної підписки. Користувач може навіть не звернути уваги на те, що ви почали слідкувати за його оновленнями. Але це розширить вашу стрічку, що вже непогано.

Лише ці кілька нескладних правил у перші декілька годин на Mastodon принесли мені 12 підписників та з десяток репостів моїх дописів. Хтось може сказати, що це не багато. Але важливо — це не мої друзі або знайомі, які одразу підписуються на тебе в будь-якій соцмережі. Тому, як на мене, результат непоганий.

Боти, блокування та обмеження

Жорстких загальних правил немає. Дописи про країну-терориста, війну та інший «чутливий контент», який люблять блокувати традиційні соцмережі, можуть спокійно існувати на Mastodon.

Але не думайте, що Mastodon — це світ без правил. Декілька загальних обмежень усе ж є. На флагманському екземплярі Mastodon.social, наприклад, заборонений контент, несанкціонований у Німеччині чи Франції. Мова про нацистську символіку, заперечення та виправдання Голокосту, а також сексизм, дискримінацію та ксенофобію тощо.

Крім того, у кожного сервера є свій адміністратор. Власне він і стежить за дотриманням правил або створює додаткові. Це може бути ціла команда або лише одна людина, яка має останнє слово щодо того, що дозволено та заборонено на сервері.

Наприклад, у київського сервера один адміністратор — його нік Insider. Хоча у «Правилах» йдеться про кількох адміністраторів. На цьому сервері заборонено заперечувати російську агресію проти України. А ще можуть заблокувати за поширення російської дезінформації та кремлівських наративів. Повний список правил доступний тут.

Адміністратор одного серверу може заблокувати інший, якщо той має погану модерацію або дозволяє тролінг. Тому користувачі часто, як хлопаки у вуличній бійці, пишуть щось неприємне на адресу іншої людини, а потім перепрошують, аби їхній акаунт не заблокували.

Звісно, якщо вас не влаштовують правила того чи іншого серверу, або вас заблокували, можна зайти на інший та зареєструватися там.

Відмінність Mastodon якраз у тому, що користувачу не треба, як зазвичай, обирати — приймати всі правила чи не реєструватися в соцмережі взагалі.

Також раніше зазначала, що на Mastodon немає реклами. За неї можуть видалити сторінку.

Кому потрібен Mastodon

Соцмережа може сподобатися не лише людям, які шукають альтернативу Twitter, але й тим, хто хоче спробувати щось нове. Проте врахуйте:

• Навіть київський сервер Mastodon — це ще не #укртві (самоназва української спільноти в Twitter — прим. ред.). Там треба розвивати спільноту. Може, саме ви — та людина, яка готова це робити.
• Хоч поки людей малувато, ситуація нагадує те, що сталося з BeReal. Ще у вересні там було не так багато українців, а зараз щонайменше половина моїх знайомих випробовують цю соцмережу.
• До слова, уже декілька українських медіа (харківське Gwara Media, «Рубрика», Internews Ukraine), почали постити свої матеріали у Mastodon. Але пригадуєте про обмеження в 500 символів? Вважаю, що хтось може-таки подумати над новими форматами в цій соцмережі.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter