Селяни чи містяни, молодь чи пенсіонери — OLX розповів, як і кого дурять шахраї в Україні
05 Жовтня 2021, 15:00
3 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки
Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Далі
Завершити
Анастасія ШкальоваАвторка, пишу про інновації та нетривіальні бізнес-історії
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
На тип шахрайської схеми, як правило, впливає місце проживання жертви. Мешканці міст найчастіше стикаються з фішинговими посиланнями, а ті, хто живуть у селах чи селищах міського типу стають жертвами продажу неіснуючого товару, повідомили нам в OLX.
Що сталося
Аналітична служба онлайн-сервісу OLX опитала 25 000 користувачів інтернету, які натрапляли на онлайн-шахраїв. Вони виявили певні тенденції, які пов’язані з місцем проживання:
Понад 42% містян не ведуть спілкування за межами платформи, де здійснюється угода. У селах і селищах міського типу ця цифра падає до 33%.
⅔ мешканців селищ натрапляють на продавців неіснуючих товарів.
Мешканці міст у півтора раза частіше отримують фішингові посилання.
Найвідповідальніші користувачі у Львівській області: там до Кіберполіції звертається кожен восьмий ошуканий. Найменш відповідальні одесити — лише кожен чотирнадцятий звертається до правоохоронців.
Зв’язок схем із віком
80% онлайн-шахрайств відбувається в месенджерах Viber, Telegram та WhatsApp. Найбільш вразлива категорія користувачів — це люди похилого віку:
утричі частіше пенсіонери отримують листи про «виграш в лотерею», «нові умови тарифу» або «правила карантину»;
57% людей віком 46–65 років зробили передоплату за неіснуючий товар;
українці 65+ в півтора раза частіше натрапляють на шахрайські схеми з фальшивими скриншотами про оплату;
у кожному третьому випадку молодь 18–25 років стає жертвою фішингу;
кожен четвертий неповнолітній заплатив гроші за перехід на шкідливий сайт.
Правила кібербезпеки
до 18 років
після 65 років
Не відкривають посилання від незнайомців
48%
28%
Не розголошують платіжні дані банківської картки
30%
29%
Звертають увагу на оцінки й відгуки
38%
19%
Не обговорюють угоду поза платформою (у сторонніх месенджерах)
39%
38%
Перевіряють посилання на olx.ua
14%
7%
Перевіряють номер продавця / покупця в базах відгуків
26%
21%
Уважно оцінюють текст у SMS чи пошті
22%
14%
Звертають увагу на манеру спілкування (наприклад, чи є психологічний тиск або маніпуляції)
45%
38%
Загалом українці не дуже обізнані в правилах кібербезпеки. Найчастіше про неї дізнаються з соцмереж (65% неповнолітніх та 48% пенсіонерів), від друзів та родичів (38% та 23%), а освітні проєкти проходить кожен третій українець у віці 65+ років.
Раніше ми розповідали про дослідження «Інтерньюз Україна» щодо захисту персональних даних користувачів, OLX виявився одним із найбільш надійних сервісів серед 20 досліджених компаній. А тут радили, як можна захистити свої гаджети від злому.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter
