Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Vector разом із Sigma Software Labs продовжує освітній проєкт про стартапи — No fears.
Упродовж двох тижнів ми випускаємо 10 матеріалів. Редакція та експерти розвіють страхи, надихнуть історіями та дадуть поради тим, хто хоче запустити стартап, але боїться.
У десятому матеріалі ми відповімо на запитання, коли та як правильно зупиняти діяльність стартапу та як відрізнити «тривожні дзвіночки» від планових перешкод.
Мірило успіху: гроші, клієнти, позитивний фідбек
На різних етапах розвитку стартапу його успішність оцінюють за різними метриками.
Олександр Рябцев
«На етапі формування ідеї стартапу мірилом успіху будуть сформовані гіпотези, що відповідають на питання: хто наша цільова аудиторія та яка наша ціннісна пропозиція», — зазначив експерт Українського фонду стартапів Олександр Рябцев.
Під час створення MVP, за його словами, варто стежити, чи підтверджуються ці гіпотези, чи знайшов стартап свою нішу та прибуткову бізнес-модель.
На більш пізніх етапах розвитку стартапу важливими є його фінансові показники та швидкість зростання бази користувачів (якщо мова йде про платформи). Інколи стартапи можуть бути неприбутковими або навіть збитковими, але швидко набирати клієнтську базу і так реалізовувати свою стратегію розвитку.
Олександр Яценко
Інший експерт Українського фонду стартапів, керівний партнер BRISE Capital Олександр Яценко називає ідеальним варіантом ситуацію, коли клієнти готові наперед платити гроші, аби лише стартап випустив продукт. Це означає, що цей продукт потрібен ринку, а розробники влучили в ціль.
«Якщо проєкт рухається згідно зі своїм роудмепом, переходить від стадії ідеї до MVP, має свою нішу, отримує якісний фідбек, на основі якого може вносити у проєкт зміни, — все відбувається як треба», — каже Олександр Яценко.
Якісним фідбеком він називає не лише позитивні відгуки, а й конструктивну критику.
Варто перетерпіти: що є лише випробуванням
На шляху розвитку стартап обов’язково буде «хитати». Завдання фаундерів — відрізняти реальні дзвіночки, що свідчать про необхідність закривати стартап, від звичайних труднощів.
«Хтось обов’язково скаже, що ваш продукт не потрібен. Якщо ви підете фандрейзити, то дістанете десятки чи сотні відмов. Важливо зростати із кожною відмовою. Якщо команда слабка, то цього не вийде, і мотивація буде падати, — говорить Олександр Яценко.
Валерій Красовський
«Часто фаундери стартапів прагнуть зробити свій продукт ідеальним, спираючися на власне уявлення та бажання реалізувати власну ідею. Але важливо не губити зв’язок із наявними чи потенційними користувачами, слухати їх, зчитувати їхні потреби і за потреби коригувати ідею або півотити продукт. Іноді рішення змінити напрям розвитку може призвести до швидкого стрибка. Потрібно не боятися цього, навіть якщо може змінитися початкова концепція», — говорить Валерій Красовський, генеральний партнер фонду Inspirium Laboratories Fund.
«Перехід від малої команди засновників до масштабованого бізнесу — достатньо критичний момент для багатьох стартапів. Це час, коли потрібно залучати зовсім інших людей до управління. Адже підприємець, який добре вміє щось робити сам, не завжди так само добре вміє керувати», — зазначив Олександр Рябцев.
Він навів приклад Еріка Шмідта з Google. У 2001 році той став виконавчим директором компанії та керував її розвитком разом із засновниками. З успішного стартапу він вибудував корпорацію Google, яку ми знаємо сьогодні.
«Важливо, щоб у фаундерів була “світла голова”, щоби вони розуміли, що відбувається з проєктом. Тоді можна приймати правильні рішення. Наприклад: ми вперлися у стелю, бо працюємо на одному локальному ринку. Або: певні ніші для нас недосяжні, бо наш продукт для них нерелевантний.
Ми практикуємо зустрічі з нашими портфельними компаніями, де робимо рев’ю попереднього періоду та звіряємося із тим, що ми закладали наперед. Такі періодичні піт-стопи дають можливість подивитися назад. Це важливо і фаундерам, і топменеджменту, і команді стартапу. Вони можуть відповісти на питання: куди ми прибігли за рік?», — пояснив Олександр Яценко.
Перші дзвіночки: що свідчить про невдачі
Підприємець Євгеній Бровчук розвивав стартап timeat, який допомагав користувачам бронювати їжу в закладах: із допомогою застосунку вони могли передплатити їжу та приходити вже тоді, коли замовлення готове. Розвивали проєкт у чотирьох містах України. Ресторани співпрацювали зі стартапом, оскільки додаток давав змогу збільшити виторг та оптимізувати їхні процеси.
Для користувачів застосунок був безоплатним, а власники бізнесу сплачували комісію. Підключилися орієнтовно 110 ресторанів, а користувалися сервісом майже 4000 людей.
На піку розвитку в команді стартапу було 13 людей. Для користувачів сервіс працював рік — із лютого 2020 до лютого 2021 року.
Євгеній Бровчук
«Дзвіночки з’являються постійно. Якщо стартап стежить за метриками, він постійно аналізує, чи збігаються вони з запланованими. Значну роль грають емоції. Ти вкладаєш велику кількість сил, грошей, енергії в продукт, і тобі важко від нього відмовитися. Тому ти починаєш заплющувати очі на ті дзвіночки, які з’являються, й думаєш: ми ось це спробуємо, стане краще, і полетимо далі. Це відбувається і зі стартаперами, і з інвесторами. Інколи важко зрозуміти, що краще закрити стартап, ніж тягнути далі», — розповів Євгеній.
Під час планування стартапи розробляють три сценарії: песимістичний, базовий та оптимістичний. На думку Євгенія Бровчука, однією з основних помилок стартапів є те, що вони намагаються ігнорувати песимістичний сценарій.
«Потрібно розуміти, що ймовірність саме песимістичного сценарію складає приблизно 70%. І якщо стартап не зможе вижити за песимістичного сценарію, то або ви свідомо йдете на додатковий ризик, або потрібно щось змінювати», — додав Євгеній Бровчук.
Для його стартапу головним дзвіночком було те, що користувачі почали менше повертатися за послугою.
«Залучення людей на перших етапах частково залежить від грошей, які вкладаються в нього. А ось повернення демонструє потребу в продукті. Ми розуміли, що з клієнтами все добре, але вони повертаються не так часто й не так швидко, як ми очікували», — зазначив підприємець.
Олександр Яценко додав, що часто потрібно зважати й на особистісні дзвіночки:
«Якщо ідея згасла, і вам більше не в кайф займатися стартапом, і боляче кожного разу, коли ви починаєте працювати над проєктом, то це навіть не дзвіночок, а хрестик. Наприклад, раніше ви працювали в корпоративному світі, а потім почали займатися стартапом. Імовірно, проблема не в стартапі — просто ви не готові бути підприємцем і фаундером компанії».
Тут варто додати, що далеко не завжди відсутність прибутку є дзвіночком про необхідність закриття стартапу. Як і навпаки: великий прибуток — не ознака здорового бізнесу.
«Я зустрічав фаундерів, які заробляли достатньо, щоби ледь не кожного дня літати літаком на роботу. Але це не приносило їм справжнього задоволення: вони зупинялися на певному етапі, продавали ці бізнеси або передавали їх в операційне управління найманим працівникам і починали займатися чимось іншим — тим, до чого лежить душа», — пояснив Олександр Яценко.
Які професійні шляхи закриття стартапу існують?
Про закриття стартапу засновникам варто домовлятися ще тоді, коли вони тільки починають працювати. В іншому разі можуть виникнути конфлікти щодо того, хто має гасити борги, або як ділити те, що залишилося від компанії.
Експерт Олександр Рябцев наводить три етапи закриття стартапу.
- Публічно оголосити, що стартап закривається. Якщо він має певну клієнтську базу, то правилом хорошого тону буде дати можливість цим клієнтам мігрувати. Або навіть підказати, куди вони можуть мігрувати, щоби вирішувати такі ж або схожі проблеми.
- Проаналізувати невдачу, відповісти на питання, чому не вдалося реалізувати ідею. Це може бути корисно як команді, так і засновникам.
- Домовитися з командою про подальший розвиток подій. Тут можуть бути варіанти: можливо, команда реалізовуватиме нову ідею в тому ж складі. Або ж фаундери допоможуть кожному з команди знайти роботу.
Саме так вчинив Євгеній Бровчук:
«Ми прощалися у два етапи — під час скорочення й після закриття. В обох випадках ми діяли однаково: повідомляли заздалегідь і допомагали людям знайти роботу. Обговорювали їхні досягнення, сильні та слабкі сторони. Радили, як краще подати себе в CV, шукали варіанти, організовували зустрічі».
За словами Євгенія, те, що колишній роботодавець допомагає людині знайти роботу, є гарним сигналом для інших стартапів чи класичного бізнесу, і шанси на працевлаштування підвищуються.
Весь процес закриття стартапу Євгенія Бровчука тривав півтора-два місяці. Те, що звістка про закриття проєкту є неочікуваною для інвестора, Євгеній Бровчук називає міфом.
«Ми надсилали інвестору щотижневий апдейт щодо основних метрик компанії, і в нас були щомісячні двогодинні зустрічі. Якщо ви чесні в цій комунікації, то ваш інвестор помітить, коли щось піде не так. І якщо ви захочете закрити компанію, імовірно, він подумав про це раніше за вас, і для нього це вже не шок», — зазначив Євгеній.
Юридичні тонкощі, що можуть врятувати проєкт
Коли зароджується стартап, із юридичної точки зору важливими є корпоративний блок і блок інтелектуальної власності. Засновник платформи LegalNodes Нестор Дубневич пояснив, чому так відбувається.
Нестор Дубневич
«50% стартапів закриваються, коли між фаундерами виникають конфлікти, а в них не прописані всі умови володіння акціями. Тоді вони не розуміють, хто на що може розраховувати в разі виходу зі стартапу. Вони не домовилися про все на березі, не прописали усе детально в акціонерних контрактах.
Другий чинник — “непривабливий каптейбл” для майбутніх інвесторів, коли фаундери взяли на борт пасивного акціонера (раннього інвестора) з великою часткою. Коли майбутні інвестори почнуть заходити в компанію і частки фаундерів почнуть розмиватися, це може демотивувати останніх працювати над компанією, і стартап закриється», — зазначив Нестор.
Питання інтелектуальної власності, за його словами, також потрібно документувати. Часто розробник, який створив якийсь продукт чи його частину, виходить зі стартапу, не підписуючи потрібних документів. Коли цей бізнес стає успішним, він може позиватися до суду через використання розробленого ним рішення.
Те ж саме стосується угоди про чесну конкуренцію. Усі члени команди, співзасновники, фрілансери, що працюють над продуктом, мають підписувати таку угоду. Без неї можна створити подібний продукт за схожою технологією, який конкуруватиме з наявним бізнесом.
Закриття стартапу, зазначає Нестор, не відрізняється від закриття будь-якого іншого бізнесу.
«Ключовий момент — усі зобов’язання як перед клієнтами, так і перед інвесторами мають бути виконані. Один зі стартапів мав інтелектуальну власність, вона коштувала певну суму. Вони її продали одному з гравців на ринку і хоча би частково компенсували інвестиції інвестора. Це був жест доброї волі. Зрозуміло, що ніхто не був зобов’язаний відшкодовувати інвестиції. Стартап — це ризикований проєкт, може і не вистрілити. Але їм вдалося віддячити за довіру», — навів приклад Нестор Дубневич.
Що далі
Закритий стартап — це не клеймо, а цінність, оскільки фаундери вже здобули досвід та набили ґулі.
«Багато історій констатують, що тільки третій або четвертий за рахунком стартап фаундера стає успішним. Тому не треба вважати закриття стартапу провалом або фіналом — це досвід, який ви забираєте з собою до наступного венчура. Найважливіше, щоби цей досвід коштував не дуже дорого», — каже Валерій Красовський.
«За одного битого два небитих дають. Закритий стартап — це норма, і ставлення до цього має бути нормальним. Ви спробували, у вас не вийшло, ви зупинилися та почали заново. Або не почали. Це вже залежить від вас», — зазначив Олександр Яценко.
Деякі закордонні акселераційні програми перед добором стартапів питають фаундерів, чи мають вони досвід закритих стартапів. І його наявність часто стає перевагою.
Євгеній Бровчук після закриття свого проєкту переконаний: невдалий досвід цінніший за вдалий, бо аналіз і робота над помилками дають можливість стати сильнішим.
Запрошуємо прокачати ваш стартап в інкубатор Sigma Software Labs:
