«Найкраща відповідь на страх — це план». Ярослав Ажнюк про підприємців-творців, партнерство та боротьбу з гординею

Про партнерство фаундерів Petcube

Ми з Андрієм Кльоном і Сашею Нескіним дійсно різні. Наше партнерство — це про вміння знаходити спільну мову та роботу над своїми пристрастями.

Пам’ятаю перший рік у Petcube. Я гнівався на когось із партнерів, тому що думав: вони зробили неправильно, цього недостатньо, вони підвели мене. Я міг про це сказати й образити людину. Вони відповідали мені так само.

Важливо зрозуміти, що ви пливете в одному човні. Кожен починає розуміти, що не тільки інші роблять помилки, а й він сам.

Із часом ти наповнюєшся смиренням. В англійській є гарне слово humility. Ти розумієш, що ніхто не ідеальний, і це нормально. Далі ви знаходите зони відповідальності та інтерфейси порозуміння.

Компанія Petcube — моє основне заняття. Наша місія — «під’єднати» тварин до інтернету та дати їм голос. Таким чином ми поєднуємо Артура Кларка та Івана Франка. Чи буду я займатися Petcube до пенсії? Імовірно, ні. Є й інші речі, які хочеться встигнути зробити. Та поки що мені нічого не заважає працювати з Petcube.

Про підприємців як нових художників

Підприємці — це нові творці, а компанії — це їхні твори. Підприємці формують реальність, яка нас оточує. Вони роблять це більше, ніж будь-хто інший. Речі навколо нас створені завдяки підприємцям: від мікрофона до телефона, з якого будуть слухати цей подкаст.

Креативний клас — це люди, які щось створюють. Як підприємець і людина, яка 10 років напівпрофесійно займається танцями, я бачу величезну кількість паралелей між підприємництвом і творчістю.

Якщо чоловік садить буряки та мислить себе у цьому творцем, він ним і є.

Про боротьбу з гординею

Коли тобі двадцять років і у тебе раптом виходить щось, що мало кому вдавалося, твій світ сильно змінюється. Важливо пройти випробування славою. Далі ти здобуваєш більше досвіду, розумнішаєш, починаєш по-іншому бачити світ.

Я намагаюся підтримувати баланс між масштабом мрій та смиренням. Це ніби дозволити собі мислити широкими категоріями та при цьому залишатися приємною людиною. Гординя — найсильніша зі спокус. Її найскладніше побороти.

Про планування

Що б я зробив, якби не боявся? Я часто ставлю собі це питання. Ця фраза вже містить частину відповіді — вона ніби передбачає, що ти боїшся. А що, якщо ти нічого особливо не боїшся? Я зустрічав чимало людей, у яких немає страху. Ці люди плюс-мінус розуміють, що треба робити.

Неприємно, коли ти над чимось працюєш, але не досягаєш поставлених цілей. Тоді починаєш сумніватися: це ти не такий чи просто твоя ідея погана? Від цього стану мене рятує простий дороговказ — системне мислення.

Найкраща відповідь на страх — це план.

Страх приходить через невизначеність і незрозумілість. Сідаєш, аналізуєш ситуацію, плануєш, а далі страх зникає. Ти вже виконуєш план.

Про діапазон амбіцій українців

Я постійно бачу невідповідність масштабу компетенції амбіціям. Це є не лише в Україні. Мені здається, це відбувається у країнах, які давно не були імперіями. Це питання системи координат. Умовно кажучи, культура панівного народу імперії побудована навколо уявлення, що цей народ — центр землі. Тому й амбіції великі.

А якщо сприйняття побудоване навколо того, що народ є лише колонією, то цей народ є лише супутником на орбіті якоїсь імперії. Мені здається, що це так працює.

Українцям варто думати глобально й амбітно. Це корисна риса, яка збільшує твій діапазон. Так само як у співака може бути діапазон в одну октаву, а може бути у п’ять. Чим більший діапазон, тим більше можливостей.

Про розбудову команд

Одна із ключових компетенцій будь-якого бізнес-лідера — вміння знаходити «правильних людей». Справа не в тому, як ти напишеш job description, а в тому, чи є розуміння, хто саме тобі потрібен.

У пошуках спеціаліста я би відштовхувався від раціонального: цифри, фінансові плани та прогнози.

Чітко розділяв би перевірені робочі факти та гіпотези. Я би не наймав від гіпотези. Якщо хтось все-таки це робить, то треба чітко розуміти та говорити: «Дивися, проводимо такий експеримент на три місяці».

Про любов до підприємництва

Мені подобається працювати з іншими компаніями, бо підприємництво — моя пристрасть. Я можу розповісти підприємцям за пів години щось таке, що зекономить місяці або навіть роки їхньому бізнесу.

Зазвичай я не прошу долю в компанії за поради. Але історично склалося, що кілька компаній, яким я допомагав, зі своєї ініціативи сказали: «Ярослав, ти нам допоміг, ми даємо тобі акції в компанії».

Нещодавно зрозумів, що чотири компанії, яким я допоміг залучити ранні інвестиції, сумарно коштують понад $2 млрд.

Про Всесвіт і матрицю

Один знайомий розповів мені теорію детермінізму, коли я вчився на прикладній математиці в КПІ. Згідно з теорією, фізика описує рух усіх частинок у Всесвіті, а наші думки — це електронні сигнали. Взагалі все наше сприйняття світу є електронними сигналами.

Якби ми знали рівняння руху траєкторії всіх частинок у Всесвіті, то могли би з абсолютною точністю визначити майбутнє. Це значить, що весь розвиток світу було визначено ще з моменту його зародження. Тобто немає ніякої свободи вибору. Фізики серйозно розглядають теорії про існування певної елементарної частинки, яка ніби відповідає за свободу вибору.

Якщо врешті-решт з’ясується, що свободи вибору не існує або ми живемо в матриці, — ну й добре. Для мене нічого не зміниться. Я не почну отримувати менше задоволення від життя.

Слухайте в повному подкасті:

• про гординю, смирення, випробування славою, глобальне мислення, і чи всім воно потрібне;
• де і як Ажнюк розвивав soft skills, про його погляди на релігію та науку;
• баланс глобального мислення та смиренності;
• чи живемо ми в симуляції, парадокс Фермі, обмеження світла у вакуумі;
• про появу нових еліт і психоматематику;
• чому у Цукерберга більше влади, ніж у Трампа.

Обирайте зручну платформу або дивіться на YouTube:

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter