MVP з амбіціями. Як українці створили сервіс для висловлення останньої волі користувачів
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
На початку листопада ми випустили новину про чат-бот Post Mortem Post. Він допомагає зробити останній Facebook-пост користувача таким, щоб надихав інших на благодійність. Після цього нам на редакційну пошту написав Богдан Щербаков. Він розповів, що працює в команді проєкту iDied, яка створює схожий сервіс. Їхній продукт допомагає написати листа близьким, який у разі смерті людини буде доступним за посиланням.
Шеф-редактор Vector розпитав Богдана Щербакова про продукт, його розробку, можливості та амбіції команди. Ось що з цього вийшло.
Як з’явилась ідея
Розробник та дизайнер Олег Копил має звичку занотовувати різні ідеї, інсайти та думки. Він дорожить цими записами, а тому не хоче, щоб після його смерті ця інформація принесла комусь користь. Так у 2019-му він вирішив створити сервіс, де можна залишити подібні нотатки, паролі чи просто листа своїм друзям та близьким.
Спочатку робота йшла в досить у повільному темпі. У травні 2021-го з’явилися перші версії дизайну. 13 лютого 2022-го Олег взявся саме за розробку. Засновник каже, що вона значно прискорилася після початку повномасштабної війни. Робота відволікала його від тривожних думок через події в Україні.
Продукт
iDied — це вебсервіс, який дозволяє запланувати та написати листа на випадок непередбачуваних обставин чи смерті.
Як це працює:
- користувач авторизується на сайті через Google-акаунт;
- далі за допомогою простого текстового редактора пише нотатку та зберігає її;
- натискає на «Поділитись» та відправляє посилання на листа обраним людям.
Якщо користувач не зайде на сервіс протягом 30 днів, то текст за посиланням стане доступним. В іншому випадку людина побачить таку сторінку:
Зізнаюсь, мене трохи тригернуло, що сервіс ніби розчарований, бо «власник не загинув». Та й помилки в словах не додають авторитетності iDied. Словом, команді проєкту все ж варто замислитись над словесним оформленням сервісу.
Розробники кажуть, що тестували iDied на звичайних людях (ніхто не постраждав, — прим.ред.). Потім збирали фідбек, який допоможе покращити роботу сервісу. У вересні 2022-го проєкт запустився на Product Hunt. iDied набрав 149 апвоутів та має 198 фоловерів. У сервісу вже є 265 користувачів.
Бізнес-модель
Заробляти збираються через продаж Pro-версії сервісу. Вона пропонує додаткові можливості:
- відстежування онлайну користувача у Telegram — не доведеться заходити на сервіс раз у 30 днів;
- надсилання листів електронною поштою та в Telegram;
- необмежена кількість нотаток в сервісі (в безоплатній можна зробити лише три).
Вартість Pro-версії складає $1,99 на місяць. Поки в сервіса немає платних користувачів.
Аудиторія
iDied цілиться в широку аудиторію. Фактично це всі люди, які хочуть залишити після смерті листа чи передати власні паролі, доступи тощо. Серед них — підприємці, діджитал-спеціалісти, журналісти, фрілансери. Наприклад, для підприємців розробники намагаються розв’язати проблему передачі доступів до акаунтів, магазинів тощо, які може бути складно відновити після раптової смерті.
«У країні триває війна. Щоденно помирає багато людей, які навіть не можуть попрощатися з рідними. Ми хочемо надати всім можливість підбити підсумки ще під час життя, щоб у разі смерті залишалося менше недосказаного. Цим ми прагнемо хоч на трішки, на якийсь відсоток, зменшити біль від втрати для близьких», — пояснює Щербаков.
На питання, чому б замість iDied не запланувати повідомлення (у тому ж Telegram) та щоразу просто відкладати його ще на місяць, розробники відповідають так:
«Можна, але якщо одержувачів багато, то доведеться пам’ятати про всіх і для кожного скасовувати. Можна про когось забути і повідомлення відправиться. До того ж якщо хочеться зробити публічний “заповіт”, який побачити сотні, тисячі або навіть сотні тисяч людей за посиланням, то робити це через наш сервіс — оптимальний варіант. У майбутньому ми також плануємо додати можливість надсилання грошей після смерті і робити цей “віртуальний заповіт” легальним, а в тому ж месенджері такого немає».
Команда та інвестиції
Наразі проєктом займаються двоє людей:
- Олег Копил — автор ідеї, взяв на себе дизайн та технічну частину;
- Богдан Щербаков — маркетинг.
Також до роботи над бекендом залучали стороннього розробника. До проєкту в різний час долучались люди на волонтерських засадах.
У проєкт вклали:
- $182,29 на маркетинг;
- $20 на дизайн;
- до $30 на домени та сервер;
- сторонніх інвестицій не залучали.
«Ми тільки спілкуємось з інвесторами (їх наразі двоє — один з Китаю, інший — США), але гроші не просимо. У нас немає чіткого плану їхнього використання. Поки проводимо маркетингове дослідження, щоб зрозуміти, що хочуть бачити наші користувачі. Уже на основі отриманих даних ми будемо планувати бюджет», — пояснює Щербаков.
Маркетинг та плани
Копил та Щербаков визначаються з конкретною цільовою аудиторією та її проблемами. Команда iDied хоче зрозуміти, чи дійсно такий продукт може бути корисним людям. А також, що саме потрібно в ньому змінити, щоб він приносив максимальну користь та був затребуваним.
«Рекламу на продукт поки не запускали. Користувачі приходять з ProductHunt, Reddit, Telegram, LinkedIn. Ми відкрито показуємо кількість наших користувачів, зокрема платних (котрих 0)», — підкреслює Щербаков.
Копил та Щербаков мають амбіційні плани з підкорення українського ринку. У майбутньому хочуть вийти й на міжнародний.
Післямова
Попри заявлені амбіції, проєкт ще на ранній стадії. Команді доведеться пройти довгий шлях та розібратися з багатьма речами — від розуміння потреб аудиторії до функціонального розвитку та виправлення того ж tone of voice.
Наприклад, Щербаков розповів, що проєкт може стати рішенням для журналістів, які бажають безпечно передати інформацію навіть у випадку смертельної небезпеки. Це виглядає, як логічний крок. Проте при написанні тексту я зрозумів, що не довірив би таку інформацію сервісу, про який майже нічого не знаю та не впевнений у його безпечності.
То навіщо ж писати про цей проєкт? У травні я розповідав про інтерактивний журнал «Вовочка», який висміює путінську пропаганду. Тоді я назвав його «характерним симптомом креативної галузі після повномасштабного вторгнення рф в Україну».
На фоні війни багато талановитих людей взялися боротися з окупантами всіма доступними способами. Це вилилось у хвилю NFT, рекламних кампаній тощо.
Зі стартапами та діджитал-проєктами схожа ситуація.
Просто хтось робить NFT, а інші — намагаються запустити власні сервіси. Наприклад, щоб написати останнього листа рідним. Так вони пробують себе у власних проєктах, звичайно ж, допускають помилки, але й набираються досвіду. Він знадобиться в цих та майбутніх починаннях.
