Лагідна «українізація»: як Cpamatica уже шість місяців купує в офіс виключно українське
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
«Купувати українське — означає економити та нехтувати якістю». Такий стереотип досі живе в суспільній свідомості. Компанія у сфері перформанс-маркетингу Cpamatica хоче його побороти. Упродовж шести місяців вона купує в офіс товари лише національних виробників.
Як реалізували ідею, що було найскладніше знайти та як виховувати в команди свідоме споживання — розповідає Саша Музиченко, адміністративна директорка в Cpamatica.
Що купують в офіс (не лише чай із печивом)
Моїм першим завданням на посаді адміністративної директорки в Cpamatica було облаштувати офіс. Зараз у компанії працює понад 100 людей. Від умов залежить, чи зможе команда зосередитися на роботі.
Наші співробітники завжди проводили багато часу в офісі. Це не просто приміщення для робочих завдань, але й простір для спілкування, навчання, відпочинку, спорту чи святкування подій. Наприклад, якщо на кухні поставити не автомат, а кавову машину, люди будуть більше там затримуватися, готувати напої та «нетворкатися».
Загалом у нашому офісі є всі категорії товарів, які потрібні в побуті. Під час війни це не менш актуально. З одного боку, офіс став острівцем безпеки, де стабільно є електроенергія, тепло, звʼязок, запаси їжі, води та навіть спальні місця. А з іншого, коли команда бачить, що він залишився так само комфортним, можливо, це додає їм спокою.
Що ми купуємо:
- Меблі й техніка — базові речі, які купують один раз і довгий час не міняють.
- Кухня — посуд, їжа, різноманітні напої, снеки, солодощі тощо.
- Побутова хімія.
- Товари гігієни.
- Аптечка.
- Спортивні товари — килимки, гантелі, тренажери тощо.
- Предмети для затишку — озеленення, пледи, свічки тощо.
Перелік товарів я складаю самостійно. Іноді до мене звертаються співробітники, коли чогось не вистачає або щось закінчилося. У нас немає фіксованого бюджету витрат на офіс, наприклад, привʼязаного до прибутків компанії. Фактично він обмежений здоровим глуздом.
Водночас ніхто не скасовував свідоме споживання. Завжди перевіряємо: якщо чимось не користуються, ми це не купуємо. Наприклад, невдалою покупкою був гребний тренажер: має дивний вигляд, звучить — жахливо.
Перш ніж щось замовити, я перевіряю кожен товар та розбираюся в нюансах.
Товар повинен:
- бути якісним;
- екологічним;
- підходити більшості колег.
Наприклад, ароматичні свічки з натуральним складом можуть спричинити алергічні реакції чи головний біль, тому їх не можна використовувати в офісі.
Як перейшли на українське
У день вторгнення 24 лютого компанія організувала евакуацію співробітників на захід України, а також підтримала тих, хто в цей час опинився за кордоном. Зараз у нас гібридний формат роботи: можна працювати в офісі в Києві, тимчасовій локації у Варшаві або ж дистанційно.
Для тих, хто залишився в Києві, ми ще навесні повернули всі офісні «плюшки». На той час я особисто бойкотувала не тільки російські товари, але й компанії, які не вийшли з ринку країни-агресора. Тому вирішила застосувати цей підхід і в офісних закупівлях.
Але перевіряти це досить важко — ніколи не знаєш, на якому етапі виходу компанія (тільки заявила про намір чи вже зачинила останній магазин). Тому значно простіше купувати українське.
Це рішення було дуже логічним і простим. В Cpamatica немає мікроменеджменту, тому мені не треба відривати керівника від роботи, обираючи постачальника рослинного молока.
Процес лагідної «українізації» офісу я почала самостійно, а дійшовши до заміни складніших позицій, просто погодила загальну ідею. І її підтримали — топменеджмент і вся команда.
Вивчивши структуру наших витрат, я зрозуміла, що ми й раніше активно купували українське — наприклад, оздоблення офісу та всі меблі, а також більшість продовольчих товарів на кухні. Однак були товари європейських та міжнародних брендів, зокрема таких, що не вийшли з російського ринку. Принциповою позицією було замінити їх.
«Українізація» офісу: з чого почати
Нас цікавили 100% українські бренди. Але підрядники часто не перевіряли це, а іноді переконували, що в Україні не існує виробників деяких товарів. Тоді я просто йшла до супермаркету, знаходила позиції та скидала їм фото. Багато чого довелося шукати самостійно, аби пришвидшити процес. Треба було перевірити якість товарів.
З продовольчими товарами проблем не було. В Україні є безліч якісних брендів снеків, солодощів, напоїв тощо. Досить тривалим був пошук виробника рослинного молока. Довелося заглибитися в деякі нюанси — наприклад, кислотність. З чистим рослинним молоком справляються професійні баристи, а от просто додати в каву його не можна — напій буде несмачний та й матиме поганий вигляд.
Найскладніша позиція для заміни — товари жіночої гігієни. Вони дорожчі десь на 60%, оскільки це складне технологічне виробництво.
Я особисто звʼязувалася з виробниками, щоби уточнити склад, сировину, вплив на природу.
Загалом, щоби замінити всі позиції, знадобилося декілька тижнів. Хоча помилки трапляються й дотепер. Але щоразу ми повертаємо товар та наполягаємо на заміні.
Що змінилося та найголовніші інсайти
Ми купуємо українські товари в офіс уже понад шість місяців. Головне відкриття: чоми не зробили цього раніше? Про українських виробників існує стереотип, що їхні товари менш технологічні та якісні. Це неправда.
- Якість. Товари українських виробників мають здебільшого оптимальне співвідношення ціни та якості. Ми відкрили для себе чудових виробників пива, сидру, вина. А батончиків «Житомирські ласощі» зʼїли не менше чотирьох кілограмів за три дні. І це при тому, що привезли їх у пʼятницю.
- Бюджет. Як змінилися бюджети, порахувати важко. Адже цього року зросли ціни на всі товари. Якщо в одних категоріях перехід на українських виробників дозволив економити (наприклад, рослинне молоко або побутова хімія), то в інших прайс є вищим (жіноча гігієна або мило).
- Формування культури споживання. У чому ще цінність цього експерименту, крім того, що ми спрямували певний бюджет на український бізнес? У такий спосіб ми знайомимо команду з українськими виробниками. Адже якщо товар зʼявився в офісі, значить, його якість, сертифікацію та екологічність уже хтось перевірив, і він вартий уваги.
Люди здебільшого не купуватимуть «Житомирські ласощі», бо в них пакування смішне. Скоріше візьмуть батончик міжнародного бренду, який бачили у рекламі. Але спробувавши ці солодощі в офісі, є висока ймовірність, що наступного разу в магазині оберуть саме їх. Бо вони дійсно класні.
Отож, вибір компанії певним чином впливає на споживання товарів вдома. І ця відповідальність змушує ще ретельніше обирати, що ми купуємо.
У майбутньому плануємо залучати українських дизайнерів та крафтових виробників для створення корпоративного мерчу.
Три поради, як почати купувати українське в офіс
- Не бійтеся заплатити більше. Українські крафтові товари мають дещо вищу ціну, але й відмінну якість у порівнянні з мас-маркетом, зокрема міжнародними брендами. А якщо порівнювати з іноземним крафтовим брендом, то наш буде дешевшим.
- Проведіть комунікацію з командою та поясніть свою позицію. Якщо ви раптом заміните всі товари в офісі, нічого не пояснивши, люди можуть сприйняти це як потребу економити, повторюючи стереотипи про українську продукцію. Також збирайте фідбек та будьте готові замінити позиції, які не сподобаються.
- Прискіпливо обирайте українських виробників. Підтримувати локальний бізнес — чудова ініціатива, але не нехтуйте такими критеріями як екологічність, якість, сертифікація, стабільність постачання.