Коли новий колега — бот. Як ChatGPT допомагав нам писати новини — експеримент редакції Vector

As an AI language model, …

Як інтегрувати в нашу роботу ChatGPT, ми почали обговорювати ще в кінці січня. Тоді він не був офіційно доступним в Україні, а спектр використання видавався досить вузьким. Нагадаю, ChatGPT не в курсі поточних подій. Він володіє даними лише на 2021 рік. До того ж, не розбирається в тому, що пише. 

Попри ці обмеження, в мережі можна знайти безліч роздумів та прогнозів щодо можливості ChatGPT замінити журналістів, а може, й письменників. От саме його здатність висловлюватися на різні теми ми вирішили використати в наших новинах. 

Писати їх чи перевіряти факти — чат-боту не дозволили. ChatGPT допускається помилки та дофантазовує, якщо чогось «не знає». Наприклад, на запитання, чому нашого шеф-редактора називають векторіанцем, придумав цілу біографію про відомого математика та програміста.

Тому замість віддати йому мою роботу редакторки новин, ми взяли чат-бот таким собі позаштатним спікером. Він давав поради та реагував на щоденні інфоприводи.

Отже, як любить писати ChatGPT: «As an AI language model, ChatGPT doesn’t have personal opinions or feelings, but…». 

Як я змусила ШІ коментувати новини

Спілкуватися з ним я починала українською. Він розуміє її та може відповідати. Проте після обміну кількома репліками вирішила перейти на англійську — так відповіді виходять більш розширеними та наближеними до правильних. 

Підхід «швиденько запитаю, перекладу та публікуємо» — не спрацює. Зазвичай ChatGPT будує початок відповіді з частини поставленого питання (деякі шкільні вчителі тут поставлять лайк). Далі розписує саму суть — згенерована інформація потребує редакторського втручання, адже перенасичена тавтологіями і, будемо відвертими, «водою». На закінчення — резюмування або абзац-дисклеймер. 

Проте редагування — не головна складність роботи з ботом. Важливіше — вміти правильно формулювати запит, щоб ChatGPT підготував цікаву відповідь.

Він гарно вміє генерувати списки порад, чек-листи або певні думки з різних тем. 

Наприклад:

• як pre-seed та seed стартапам ефективно залучити інвестиції; 
• чи варто спеціалістам зі Stories звертатися до ШІ за порадами щодо сценаріїв;
• що буде з трафіком на дорогах, коли там переважатимуть безпілотні автомобілі;
• яким може бути майбутнє NFT;
• чим для користувачів вигідна конкуренція між продуктами Meta і Telegram.

Навряд можна назвати його відповіді у вищезазначених прикладах надзвичайно корисним чи неординарним поглядом на ситуацію. Скоріш, вони виглядають як певне резюме із заданої теми. 

Заплутаний випадок

А ще можна змусити чат-бот спробувати себе в складніших ситуаціях. Наприклад, такий запит: «Порівняй конкуренцію між Meta та Telegram з протистоянням між Apple та Microsoft в 1980-х. Що в них спільного та відмінного, крім різних продуктів? Хто більше схожий на Apple?».

Технічно запит звучить не надто правильно. Щоб чат-бот «зрозумів» питання, потрібно чітко прописати критерії та вимоги до такого порівняння. Проте журналіст, мабуть, зміг би на основі цього запиту написати цілий текст. У ChatGPT вийшло так:

Ми не ризикнули б вставити у свій матеріал згенероване ChatGPT, але чат-бот досить непогано вловив схожість Telegram та Apple. Для розуміння, Павло Дуров захоплювався Стівом Джобсом та багато поглядів щодо підприємництва та позиціонування Telegram, схоже, підглянув у Apple. Щодо Microsoft та Meta, то в цьому прикладі їх порівняння доцільне. Проте загалом питання дискусійне. 

Загалом аргументи ChatGPT доволі поверхневі, а деякі факти — неправдиві. Можна замінити Telegram та Meta на інші компанії — і суть не зміниться.

Словом, журналістам поки немає чого переживати. Зате, схоже, причини для тривоги з’явилися в редакторів. Хтось з авторів чи колумністів точно здогадається використати чат-бот для написання текстів. 

Придумай заголовок, будь ласка

Ще один напрямок, де було цікаво тестувати ChatGPT, — придумування заголовків. Це один з ключових моментів роботи над будь-яким матеріалом. Перед журналістом стоїть завдання не просто «назвати якось текст», а придумати змістовний заголовок, на який читач захоче клікнути. Водночас діють жорсткі стандарти — за клікбейтну, хайпову назву отримаєш зауваження від редактора.

Я попросила ChatGPT придумати заголовок до цього тексту. Щоб боту було від чого відштовхнутися, закинула йому вступ. Українська версія відповіді мені зовсім не сподобалась. Один з кращих варіантів — «Vector використовував AI ChatGPT для неймовірно швидкого створення новин». Це що завгодно, але точно не гарний заголовок для колонки.

З англійською версією вийшло цікавіше:

• «ChatGPT: The Imaginary Technological Friend Changing the News Game at Vector» — перший варіант
• «ChatGPT: Vector’s New Imaginary Friend Changing News Creation» — попросила скоротити.
• «Vector’s Revolutionary Experiment: How ChatGPT, the Imaginary AI Friend, is Changing News Forever» — клікбейтний варіант.

У фінальну версію вони не потрапили. Проте точно користуватимуся інструментом, коли знову штормитиму заголовок.

Придумай жарт

Є й більш нетривіальне використання для ChatGPT. Наша випускова редакторка попросила чат-бот написати жарти до коміксу за мотивами новини: «На Хмельниччині чоловік викрав мобільний телефон, поки продавав крадений телефон».

Ось, що з цього вийшло:

• Під час крадіжки, злодій піднімає телефон та каже: «Дякую, що вибрали наші крадені телефони!».
• Поліцейський під час затримання злодія каже: «Думаю, вам знадобляться наші крадені коврики на стіни у в’язниці».
• Продавець каже: «Так, ми маємо широкий асортимент телефонів — нові, вживані та вкрадені. Обирайте, що вам до вподоби».
• Під час повернення телефону жертві злодій каже: «Вибачте, я хотів тільки пограти в Angry Birds, але потім зрозумів, що майже всі телефони на столі крадені».
• Поліцейський каже: «Це була вдача, що викрадач не спробував продати телефон на тому ж ринку. Якби так, ми б не знайшли його ніколи!».

Виглядає дивно, але ChatGPT, схоже, старався.

Не все так однозначно

Один із розповсюджених кейсів в Україні — питати ChatGPT про політичну ситуацію та вторгнення рф. По-перше, чат-бот не в курсі актуальних подій. По-друге, він не розбирається в темі, а просто генерує очікувану відповідь, зрізаючи гострі кути. Якщо вам здалося, що знаючи все це, я оминула політичне в спілкуванні з ChatGPT, то ви помилилися. 

Не знаю, на яких даних він навчався, але поки я його не виправила, ChatGPT називав початок війни у 2014 році конфліктом. Територіальна приналежність Криму виявилася «складною і політично чутливою ситуацією». Ну, і звісно, покладається на дипломатичні та мирні зусилля.

І ні, я не просто так це у нього запитала. Пам’ятаєте, днями «Укрпошта» оголосила про запуск нової марки — «ПТН ПНХ!»? Я поцікавилася в нього, як розшифровується абревіатура ПТН ПНХ. Ну здавалося б, що тут не знати? Ось що він відповів: 

«“ПТН НС” — це абревіатура, яка зазвичай використовується в Україні для позначення словосполучення “Герої Небесної Сотні” (українською мовою: “Подвигу Небесної Сотні” або “Загибелі Небесної Сотні”). Йдеться про понад 100 осіб, які загинули під час протестів на Євромайдані в Україні у 2014 році. Абревіатура “ПТН ПНХ” утворена шляхом взяття перших літер кожного слова в українській фразі та їх об’єднання. Англійською це можна перекласти як “Подвиг Небесної Сотні” або “Жертва Небесної Сотні”. Спеціальна марка, яку Укрпошта випускає до роковин початку повномасштабної війни, ймовірно, буде вшановувати жертву тих, хто загинув під час протестів на Євромайдані». 

Я так просто не здалася. Вказала йому, що він невірно інтерпретував абревіатуру, і повторно попросила надати іншу відповідь. Вони були не кращими:

• «”Слава Україні, Героям Слава”. Ця фраза стала гаслом українських націоналістів і патріотів. Вона використовувалася протягом всієї української історії, в тому числі під час Другої світової війни та під час нещодавнього конфлікту на сході України. Використання цієї фрази на марці, ймовірно, слугує даниною пам’яті тим, хто боровся і жертвував за суверенітет і незалежність України».
• « “Привіт Тим, Хто На Передовій”. Ця абревіатура спочатку використовувалася українськими солдатами як привітання один одному під час конфлікту на сході України, який розпочався у 2014 році. Використання цієї абревіатури на марці Укрпошти є даниною пам’яті українським солдатам, які воюють на передовій, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність своєї країни».

Хто знає, куди писати, щоб OpenAI пояснили ChatGPT актуальні українські меми та навчили називати війну війною? 

Замість висновків

Безглуздо заперечувати потенціал ChatGPT чи перспективи інтеграції в робочий процес. Я не розділяю панічних побоювань, що він відбере роботу в журналістів. Спростить процеси й перебере на себе якісь функції — так. Але повністю замінити — навряд. В крайньому разі, поки ШІ не навчиться критично мислити, адаптуватися, працювати в команді. 

ChatGPT — це такий собі асистент. Він може допомогти оформити звіт чи творчу ідею, але аж ніяк не зробити їх за вас. Я не випадково почала матеріал порівнянням ChatGPT саме з другом. Рекомендую знайти час та «подружитися» з цим чат-ботом. Він, наприклад, здатний наштовхнути на ідею, з чого почати написання тексту та допомогти придумати заголовок. 

Розвиток технологій — це можливість, а не загроза. Вміння користуватися ChatGPT або майбутніми досконалішими рішеннями зробить вас кращим фахівцем. 

І наостанок я попросила ChatGPT згенерувати застереження для журналістів при використанні цього інструменту. Ось вони:

• Недостатня достовірність інформації. ChatGPT може швидко знаходити та аналізувати дані, але важливо пам’ятати, що модель може надавати неправильну або неповну інформацію. Журналісти повинні перевіряти її з кількох джерел, перш ніж довірятися даним, отриманим з ChatGPT.
• Ризик поширення дезінформації. ChatGPT може генерувати текст на будь-яку тему, включаючи дезінформацію. Журналісти повинні бути особливо обережні при використанні ChatGPT для створення контенту та перевіряти інформацію з кількох джерел, перш ніж публікувати її.
• Обмежені можливості мовленнєвого процесора. ChatGPT може не розуміти деякі складні фрази, мовні конструкції та особливості. Журналісти повинні мати на увазі, що модель може виводити текст, який не завжди буде точним або логічним.
• Проблеми з авторством. При використанні ChatGPT для генерації тексту або ідей для статей, журналісти повинні бути уважні, щоб уникнути порушення авторських прав та плагіату. Вони мають завжди зазначати джерело, якщо використовують ідеї, отримані з ChatGPT.
• Етичні питання. Наприклад, якщо журналіст використовує ChatGPT для створення статей або коментарів, то важливо враховувати, що такі матеріали можуть містити упередження, на основі яких було навчено модель.
• Сприйнятливість до зловживань. ChatGPT може використовуватися для створення шахрайських повідомлень або розсилання спаму. Журналісти повинні знати, як відрізняти надійні джерела від зловмисників.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter