Зібров, коти, метал: чи є в Україні «дорослий» фінтек?
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Поки ми тішилися досягненням українського фінтеку на кшталт «Приват24» і Monobank, світовий ринок пішов значно далі. У колонці на Vector менеджер з інновацій ДТЕК Антон Верховодов розповідає, як так сталося і де лишилися вільні ніші.
Потенційний вихід Revolut на український ринок — найрадісніша новина для сфери фінансових інновацій в Україні з моменту появи Monobank. І привід впасти у депресію для традиційних банків. Ось чому.
Історії українських фінтек-інновацій останніх місяців крутилися здебільшого довкола Павла Зіброва: поява на саміті Visa та фільтри в Instagram від «ПриватБанку» як реакція на картки з Винником для Apple Pay. Колись один із найпросунутіших банків Європи — «Приват» — подав партію монохромних карток як помпезну інновацію, а
«Ощадбанк» запустив платіжну каблучку, до якої є багато питань.
Порівняємо з тим же Revolut: угода з Visa на експансію до 24 країн (серед них і Україна — потенційно 56 в списку країн присутності), плани найняти 3500 нових працівників, 8 млрд євро депозитів, які стартап залучив від 8 млн клієнтів. Серед фішок є відомі нам металеві картки і карткові перекази. Але Revolut славиться сміливим підходом до нових послуг: криптоінвестиції, вигідні курси багатьох валют, страхування, бізнесбанк, банк для підлітків.
Десь у паралельному світі платіжний гігант Stripe тепер коштує $35 млрд і вже запустив власну лінію кредитування. А банківська АРІ-платформа Plaid залучила $250 млн від дуету Visa та Mastercard.
За рівнем цих новин видно, що український фінтек дуже поступається західному (про Азію я взагалі мовчу, це інший всесвіт). Ще кілька років тому українські банки вважалися дуже прогресивними. Частково через те, що наш банківський сектор у 2-3 рази молодший за світовий — отже, ми маємо значно менше legacy-систем. Частково через сміливість українських банків «викочувати» сервіси в онлайн. Проте зараз українські фінансові інновації кардинально відстали.
Світовий фінтек по-справжньому зародився після кризи 2008-2009 років. За цей час він еволюціонував від знаменитої ілюстрації того, як стартапи «роз’їдають» (unbundle) продукти рітейл-банку, до можливості легко запустити банк на рівному місці (завдяки модульним коробочним рішенням) та фінтек-пропозицій для яскравих сегментів користувачів (пенсіонери, міленіали, gen Z). Так звані challenger banks — лише один із напрямів еволюції фінансових інновацій.
Самим лише Monobank ми не створимо собі статус інноваційної фінансової системи. Ось на що варто звернути увагу українським фінтек-ентузіастам.
Нішеві ціннісні пропозиції
Фінтек-пропозиції для ніш клієнтів стали популярною темою. Міленіалам, які купують житло в іпотеку, хочуть інвестувати гроші та відкладати на пенсію, фінтек може запропонувати багато рішень. Також з’являється фінтек для Gen Z — розділ рахунків та мікроплатежі через чати, digitally-native комунікація з банком, спільні рахунки з батьками та перші кроки до заощаджень. Є фінтек-рішення і для пенсіонерів, яким треба захищатися від шахраїв, керувати своєю пенсією та спадком.
За молодими генераціями закріпився Monobank: він став нативним як банківський досвід і бренд. Він росте разом із користувачами, а отже клієнти з віком ставатимуть більш прибутковими та менш ризикованими, а сам банк побудує з ними міцний зв’язок і зможе своєчасно реагувати на поведінкові зміни.
Чи можливий в Україні фінтек для підлітків або пенсіонерів — сумнівне питання. Та це не заважає шукати більше ніш або створювати кращі продукти.
Непахане поле в Україні та світі — бізнес-банкінг
Якщо challenger banks для фізичних клієнтів — гаряча тема, то бізнеси поки обділені увагою.
По-перше, МСБ. Від Evolute (OTP Bank) сильного вихлопу не помітно. «Альфа-Банк», «ПриватБанк» та інші працюють над сервісними інноваціями, але не переосмислюють ціннісну пропозицію, користувацький досвід і технологічну платформу.
Це більше схоже на підготовку 76-річного пенсіонера до марафона, а не тренування молодих олімпійських чемпіонів.
Ціннісна пропозиція для МСБ — це не тільки digitally-native досвід та круті банківські продукти, а й навколобанківські послуги, які спрощують ведення бізнесу. Рахунок у Holvi може йти в комплекті з естонським е-громадянством. Revolut легко інтегрується з популярними бухгалтерськими софтами та радикально спрощує управління корпоративними картками. HR-платформа Gusto взяла курс на стратегію агрегатора фінтек-рішень для працівників та бізнесів.
По-друге, фінтек для корпоративного банкінгу. Ця ніша у світі зараз настільки вільна для інновацій, що найгарячіший стартап у ній — Brex — створили підлітки (і за два роки назбирали $125 млн фінансування). Тому українські стартапери мають усі шанси побудувати історію світового масштабу, якщо «перевинайдуть» корпоративний банкінг.
Інфраструктура та технологічні рішення
Stripe, Plaid, SolarisBank, 10x Banking — гравці, про яких менше хайпу у медіа, але яких дуже бояться традиційні банки. Не дивно, бо вони роз’їдають інфраструктуру банків і підривають бек-офіс зсередини.
Про перші два я вже згадав на початку. 10x Banking, solarisBank — це група banking-as-a-platform стартапів. Якщо дуже грубо — це модульне коробочне рішення для запуску власних банківських послуг. Ліцензію та технологічну архітектуру вони мають, модель роботи схожа на SaaS.
Крім банків, яким вигідніше переїхати на таку хмарну платформу, до них приходять і нефінансові компанії, які дуже добре розуміють своїх клієнтів. Вони мають з ними класні стосунки та хочуть посилити цю взаємодію випуском власної кредитної картки (але без усього регуляторного та технологічного болю створення банку з нуля).
Тобто «Вектор Банк» буде на одній з цих платформ, якщо українські стартапи не побудують альтернативу.
На завершення — окремі технологічні рішення для банків. Є велика група фінтеків, які не намагаються воювати з банками, а навпаки — розв’язують їхні проблеми. Це відеоідентифікація, кредитний скоринг, кібербезпека, оптимізація процесів, перевірка клієнтів, автоматизація контрактів. Часто у банків банально не вистачає рук і часу на все це.
Словом, роботи ще багато. Можливостей — безліч. Ну і зробіть, будь ласка, безболісну звітність для ФОПів у 2-3 кліки.
